Інтернет розробили у США на замовлення Пентагону, а концепція Всесвітньої павутини належить європейським вченим.

Глобальна телекомунікаційна мережа інформаційних і обчислювальних ресурсів – Інтернет – з'явилася 40 років тому.


2 вересня 1969 року в лабораторії Лена Кляйнрока у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі два комп'ютери передавали один одному позбавлені сенсу тестові дані по сірому кабелю завдовжки в три метри. За експериментом спостерігала група з 20-ти дослідників.

Саме цей момент вважається народженням Інтернету. Передісторія його виникнення така: після запуску в СРСР штучного супутника Землі у 1957 році Міністерство оборони США вирішило, що на випадок війни Америці потрібна надійна система передачі інформації.

Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США (DARPA) запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка такої мережі була доручена Каліфорнійському університету в Лос-Анджелесі, Стенфордському дослідницькому центру, Університету штату Юта та Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі.

Комп'ютерна мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network), і в 1969 році в рамках проекту об'єднала чотири вказані наукові установи.

Всі роботи фінансувалися за рахунок Міністерства оборони США. Потім мережа ARPANET почала активно рости і розвиватися, її почали використовувати вчені з різних областей науки.

До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти через мережу, програма одразу стала дуже популярна.

У 1973 році до мережі були підключені через трансатлантичний телефонний кабель перші іноземні організації з Великобританії і Норвегії, мережа стала міжнародною.

У 1970-х роках мережа в основному використовувалася для пересилки електронної пошти, тоді ж з'явилися перші списки поштової розсилки, групи новин і дошки оголошень. Проте у той час мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, побудованими на інших технічних стандартах.

До кінця 1970-х років почали бурхливо розвиватися протоколи передачі даних, які були стандартизовані в 1982-83 роках. Активну роль в розробці і стандартизації мережевих протоколів відігравав Джон Постел. 1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на TCP/IP, який досі успішно застосовується для об'єднання (або, як ще кажуть, "нашарування") мереж.

Саме у 1983 році термін "Інтернет" закріпився за мережею ARPANET.

У 1984 році була розроблена система доменних імен (англ. Domain Name System, DNS).

У 1984 році у мережі ARPANET з'явився суперник: Національний науковий фонд США (NSF) заснував обширну межуніверситетську мережу NSFNet (англ. National Science Foundation Network), яка була складена з дрібніших мереж (в тому числі відомих тоді мереж Usenet і Bitnet) і мала набагато більшу пропускну спроможність, ніж ARPANET. До цієї мережі за рік підключилися близько 10 тисяч комп'ютерів, звання "Інтернет" почало плавно переходити до NSFNet.

У 1988 році був розроблений протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки чому в Інтернеті стало можливе спілкування в реальному часі (чат).

У 1989 році в Європі, в стінах Європейської ради з ядерних досліджень, народилася концепція Всесвітньої павутини. Її запропонував знаменитий британський вчений Тім Бернерс-Лі, він же протягом двох років розробив протокол HTTP, мову HTML і ідентифікатори URI.

У 1990 році мережа ARPANET припинила своє існування, повністю програвши конкуренцію NSFNet. У тому ж році було зафіксовано перше підключення до Інтернету по телефонній лінії (Dialup access).

У 1991 році Всесвітня павутина стала загальнодоступна в Інтернеті, а в 1993 році з'явився знаменитий веб-браузер NCSA Mosaic. Всесвітня павутина набирала популярність.

У 1995 році NSFNet повернулася до ролі дослідницької мережі, маршрутизацією всього трафіку Інтернету тепер займалися мережеві провайдери, а не суперкомп'ютери Національного наукового фонду.

У тому ж 1995 року Всесвітня павутина стала основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши по трафіку протокол пересилки файлів FTP, був утворений Консорціум всесвітньої павутини (W3C). Можна сказати, що Всесвітня павутина перетворила Інтернет і створила його сучасну зовнішність. З 1996 року Всесвітня павутина майже повністю підміняє собою поняття "Інтернет".

Наразі кількість користувачів, які регулярно використовують Інтернет, перевищило 1,4 млрд людей (близько чверті земного населення).